Люблю природу, все, що бачать очі,
Люблю, коли весною квітне сад,
Люблю осінні прохолодні ночі,
Люблю зимовий білий снігопад.
Чарують зір сніжинок хороводи,
Їх іскорки на ковдрі із снігів,
І як біжать весняні талі води
В струмку малому поміж берегів.
Люблю осіннє листя золотисте,
І, взагалі, осінній весь наряд,
Люблю і весни, й зими, й небо чисте,
І літній неповторний зорепад.
Люблю, як в небі зорі ясно сяють
Й серп місяця яскраво там горить,
Люблю, як світить сонечко ласкаве
І зрідка хмарка біла десь біжить.
Люблю, коли навпроти ніжний погляд
Торкає струни чулої душі…
Люблю я тінь лісів, безмежність моря,
Його пінисті хвилі… і дощі.
Люблю яскравий спалах громовиці,
Люблю веселки радісне крило…
Вбираю скрізь життя я по крупинці
І хочу, щоб омріяне збулось.
04.09.2010 р.
