Вечір натягне холодні ночі,
Я розчинаюсь в картинах Мане.
Широко швидко заплющую очі,
П'ю каву і тихо згадую тебе.
Малюю в пам'яті вчорашні рухи,
Всі дотики і посмішки тих губ.
І я не в праві вже забути,
Тепло і відданість дівочих рук.
Тікати в сни ніяк не вихід,
Хіба з тобою в мої сни.
І сотні слів замінить подих тихий,
Розчинить запах пустоти.
Нова сторінка і нова надія,
Нова історія тепер живе.
Сиджу малюю свою мрію,
П'ю каву і тихо згадую тебе.
