як лікувати шрами на душі?
чи кров*ю омивати, чи сльозами,
чи мовити усім мені: Прости,
якби я зміг, то зникнув би у сні
і лиш, являвся б тільки в довгі ночі,
безмовний і сумний неначе птах,
якому чи у вирій довгі роки,
чи в парку мерзнути допоки,
не проклянуть, що часто живу в снах!
чи лікувати долю алкоголем?
у гаморі вечірок жити вслід,
своїх думок втамовувати море,
своїх ідей топити у вині
й вину шукати, що болять без болі
мого життя помітні ледь шляхи,
яким стелитися судилось лиш у мріях.
лише у мріях справжні дні!
лише у мріях є безболісні вірші!
як будувати храми у душі?
чи зводити каміння ряд за рядом,
чи мовити молитву наче в сні
з закритими очима лиш би зраду,
своїх колись найближчих засторог
не бачити, допоки не осліпне сумний співець,
моїх тремтливих і нічних тривог.
яким судилось стати в мені ціллю
і збудувати в серці тин із засторог.
Вибачте, я зазвичай проходжу мимо, якщо не подобається , іноді не знаходжу слів для коментаря, а деколи й не розумію про що йдеться, але якщо відвідую сторінку, то мабуть щось та знайшла у роздумах автора. а у вас ще й цікавий виклад...ну щось на зразок цього я можу сказати...
Андрій Толіч відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00