Холод від стін палати номер 7,
Сьогодні добре всім,
Мабуть я буду першим в черзі та утім,
Можна зачекати, поїсти та поспати,
Прийняти глюканати,
Віддати й не чіпати.
Кроки, коридори, стіни, довгі штори.
Ми чекаєм свята, більш чим можна взяти.
Наші дивні книги підштовхують нас жити,
Щось піти зробити, пити чи не пити?
В домі не курити, руки вранці мити.
Смішно стало всім з палати номер 7,
Нікому вже не треба таблеток та шприців.
Ще кілька днів, ночей і снів,
І кожен має що хотів,
Не треба слів, врачів, котів,
Відкриті двері мешканців палати номер 7.
