Коли пяниці готували зброю
я зітхав
я складав
самотні гімни чужому горю
я кричав
коли з грабіжників робили героїв
убивав
братів,щоб невинних не лити крові
коли копали братську могилу
я туди не стрибав
я не бунтував
в час як інші підривали машини
я зневажав
коли наспівували войовничі мотиви
я помирав
щоб звільнити місце,для людей,що жили
коли синів губили чужі родини
я себе втрачав
я влучав
випускав у себе усі набої
я подолав
слабких людей,але не війни закони
замість слів ...я програв
гори трупів - в тріумфальній промові
