Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Любов Ігнатова: Сердечко на долоні - ВІРШ |
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ OlgaSydoruk, 20.03.2015 - 20:06
"І опік залишить мені на долоніСердечком із воску дитинства свіча ..."Щемно дуже! Любов Ігнатова відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
мені дуже приємно, що Вам до душі!
Любов Ігнатова відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
дякую, Вікторе, мені надзвичайно приємно!!!
Андрей Кривцун, 25.12.2013 - 22:58
А сказки, они никуда не уходят,Когда ты умеешь их видеть. Везде... Так много вмещают твои, Люб, ладони. Читая тебя, прикасаюсь к звезде. *** Не зазвездись ток А мебелям - таки да, полный швайх. Любов Ігнатова відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
я и "зазвездиться "- разные вещи, Андрюш!А мебеля - да, в разнос!!! Спасиб, рада тебе!!! Маргарита Шеверногая (Каменева), 17.12.2013 - 11:46
Так заплела-закосичила словами лагідними, що поринаєш у дитинство і згадуєш перше кохання...Дякую! Надзвичайна поезія! Любов Ігнатова відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую, Маргаритко! Приємних спогадів!!!
Любов Ігнатова відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
а ти так і можеш! Твоï вірші -неповторні і дуже душевні, я ïх читаю, як роман! І я тебе дуже люблю!
Любов Ігнатова відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
спасибі, моя хороша!!!!
Андрій Чернівець, 16.12.2013 - 14:27
Ніхто не відбере тих вечорів, які ткали поетичний талант, душевність і духовність. Щоби вони сіяли Вам знову і знову "розвітренокрилими жаринками".
Любов Ігнатова відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую, Андрію, мені дуже приємно читати Ваш відгук!
Н-А-Д-І-Я, 16.12.2013 - 11:23
Мрійливе бажання повернутися в дитинство, яке пішло в далеке минуле... Милуюся вашою лірикрю. Браво! Потусторонний, 16.12.2013 - 10:44
Мечтательно-романтично. а в сущности ведь всё повторяется. мы повторяемся в наших детях.Вода и воздух по прежнему прозрачны и упруги. солнце самая яркая звезда, от которой слепнут глаза. месяц порою бледным своим ликом украшает день. снег такой же белый и холодный. А мороз рисует на стекле круги и стрелы. Мир принципиально не меняется и это правильно, что мы живём в том времени, которому принадлежим.И никак иначе. А всё остальное- миражи. И они тоже часть жизни.
Любов Ігнатова відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
как и воспоминания, и чувства, и желание хоть на миг вернуться в детство ...Ты прав, Ген!Спасибо! |
|
|