Для чого були , ці слова гучні,
Для чого ці зізнання,
Для чого , раз, якось давно в ночі,
Ти крикнув про кохання?
Чому не зміг ти зберегти
Свої обіцянки і клятви,
Кохання наше вберегти,
Хоча б мілкі його остатки?
Так швидко ти забув, що було
Як ми гуляли і раділи вечорам,
З тобою в слід , усе загуло
За тії ночі, вже нічого не віддам.
Нехочу я , щоб ми сварились,
Чи ворогами стали.
А мирно друзями лишились.
Які любов програли.
А ні , давай залишимось ніким,
Навік забувши ,що ми "були"
Зрічусь , назавжди спогадів своїх,
Навік забувши про минуле.
чуттєво)
