Для чого людям лишні пута,
які придумує ханжа?
Мабуть, щоб сподівались люди,
чого нема, те може бути.
В реалізації бажань
обмежень всіх не осягнути.
Немає вірних Казанов,
але й старе, пробачте, луб’я
проголосує за любов,
а сповідатиме безшлюб’я.
Наліво чи направо крок,
чи парадокс, чи геніальність –
у прогресивності думок
найперше бачать аморальність.
І буде тішитись ханжа,
що і в раю не дуже тепло,
і пекло буде вже не пекло,
якщо заріжуть без ножа.
І віра звикне до ярма,
і суща правда лиш присниться,
а там, де істини нема,
завжди появиться дурниця.
Комусь припишуть сто заслуг
до незаконних привілеїв,
а іншому приставлять слуг,
щоб став значним серед пігмеїв.
І буде лицар без чеснот,
і чортзна-що із булавою
в ладах з народною любов'ю,
і поки діждеться народ
своїх законних воєвод,
ханжа справляється з юрбою.