Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: ОЛЬГА ШНУРЕНКО: Подаруй мені квіти - ВІРШ |
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Ірина Лівобережна, 05.11.2013 - 22:10
Нагадали ваші маки мої - цього літа... Такі ж полум`яні... Беру в обране!
ОЛЬГА ШНУРЕНКО відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
ПОЛЬОВІ КВІТИ МОЇ НАЙУЛЮБЛЕНІШІ - ВОНИ ЦЕ СПОГАД ПРО МОЄ НЕЗАБУТНЄ ДИТИНСТВО...
@NN@, 06.10.2013 - 11:47
*Відродження душі* і перший вірш з цього циклу, мов той букет, що ви намалювали, люблю ці квіти , для мене це уособлення України, мами, у якої завжди на робочому столі стояв букетик, дитинства, відродження душі
ОЛЬГА ШНУРЕНКО відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Був довгий період, коли я могла у віршах жалітися на життя, але я мовчала, і тільки коли зрозуміла, що я звільнилася від переживань, і що на дущі знову прояснилося, цей вірш вранці народвся сам собою, слова просто в голові зазвучали...Це не бравада, а дійсно відродження. Не так давно я думала, що вже ніколи нічого писати не буду... Але, як бачите, не змогла... ОЛЬГА ШНУРЕНКО відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Окрім того, він ще й бадьорий ритмічний та кольоровий
Надія Таршин, 06.10.2013 - 01:06
Просто чудово, якби і справді був такий горщик, щоб зберігати всю літню красу. Гарні у Вас фантазії, Олю.
ОЛЬГА ШНУРЕНКО відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Насправді полив‘яний горщик - то наша памя‘ть і чим більше там буде квітів, тим більше ми будемо привітні
ОЛЬГА ШНУРЕНКО відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Ще одна спроба пера - нарешті настала ця пора...
Любов Ігнатова, 05.10.2013 - 11:46
Подаруй мені квіти,Щоб волошки небесні, І ромашковоцвіти У букеті чудеснім ... ... беру букетик літа до своєï скарбнички! ОЛЬГА ШНУРЕНКО відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Знову хочу, щоб ці слово-квіти нам обом нагадали про літо! Нахай зникнуть назавжди наші сумніви та страждання, як раніше, розквітнуть в рядочках милозвучні слова про кохання Оксана Пронюк, 05.10.2013 - 10:52
Чудовенно!!! По-новому. І мелодійно!Ніжна фіраночка відмежовує тепло і холод, а спрагла краси душа горне квіти. Я тобі подарую (експромтик) чорнобривців закоханий легіт, і нестримність крилатих, стійких хризантем, Подарую ще сальвії в зорях жовтневих, І розписану айстрами грядку під моїм вікном. Цей осінній букет, причепурений золотом листя І калинові грона, вони нині до серця так близько Лиш би холод всміхнув наші стишені очі, Лиш би Оля писала такі вірші розкішно-глибокі. ОЛЬГА ШНУРЕНКО відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Хто б мені подарував такий чудовий квітко-ряд слів, як не ти, Оксаночко, бо для нас усіх, не тільки на сайті, а й у реальному житті, ти сонцедайний СВІТАНОЧОК! Дякую тобі щиро за твої слова сердечні, Сьогодні вони, як ніколи, такі доречні! Наталя Данилюк, 05.10.2013 - 10:07
Дуже милий вірш - світлий такий і мрійливий! Дні, і справді, захолонули надто швидко... Та хай це не псує погоди на душі!
ОЛЬГА ШНУРЕНКО відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
НАТАЛЮ,ДОБРОГО ТОБІ ДНЯ! Цей вірш своєрідне відродження душі. Нова спроба пера, новий крок до світлого життя... ОЛЬГА ШНУРЕНКО відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
ДАНУТО,РАДА ВАС БАЧИТИ! Рано чи пізно, після мовчання, завжди лунає душі зізнання... |
|
|