Осінь марудить і хника дощами,
Кіт у дворі не вітається з нами.
Пари закохані бродять у скверику,
Афіна Паллада грається сферами.
Дощ обмиває акорди розгублені,
Що в переході ногами погнули ми.
Листя ізнехотя піниться фарбами,
Хтось на айфоні вмика Лару Фабіан.
Чийсь пекінес дріботить тротуарчиком
Мама гукає малого Назарчика.
Осінь поділить всі душі екватором –
Вистава завершена організатором.
