Під співи молитов і звуки вальсу
Що аж защиміло серце у рідні –
Павло і Юля на рушник ступили
Такі щасливі й молоді!
Це ніби зустріч з невідомим –
Майбутнім, що дає життя
Сімейний Корабель від нині
Пливе коханням в майбуття…
Ви привселюдно присягнули
На вірність в щасті і біді,
Щоб й ми вас також не забули
Які б не пропливали дні!
Ви, мабуть, добре зрозуміли,
Життя як в бурю океан –
Бувають шторми і припливи,
Що кожен не здолав би сам…
Та всі незгоди відступають
Від поцілунків й теплих слів,
Від розуміння і поваги,
Та найщиріших почуттів..
Від твого, Павлику, уміння
Тримати міцно так штурвал
Залежить затишок сімейний
На хвилях, що Господь послав.
А Юля парусом зів’ється
Кохання крила розпрямить,
Скерує вправно і статечно
Новим життям сім’ю скріпить…
Тож бережіть усе на завжди,
Що ми бажаєм й Бог послав,
Щоб Корабель, що прагне щастя,
В штормах життєвих не пропав…
Нехай весільний вальс від нині
Веде коханням в майбуття
Таким легким, врочистим, ніжним,
Сімейне завжди щоб було життя…
А пелюстки Надії й Віри
Любові додають сповна,
Щоб плив ваш Корабель Кохання
На многі -многії
і Многії Літа!!
