Ти – не герой. Ти просто нині в моді.
Мабуть таки Фортуні до смаку.
А я – невчасно (ця бридка погода!)
Налий мені (без кави) коньяку…
Ти, може, і герой, але поганий…
(в таких, я знаю, більший гонорар)
У вазах і троянди, і тюльпани,
Уже й зав’яли (від твоїх сигар).
Ну що з тобою вдіяти? Любити? –
Ні… це банально! (просто надихай…)
Не хочу бути серед тих, кому ти
Білети діставав у платний рай.
Уже прощаюсь… (бо гостюю мало)
Ні, не залишусь (я – «пардон, мерсі…»)
Під вікнами у тебе мліють кралі.
І всі кохають. Але я – не всі…
Не переста€ш дивувати!!!! Пригадую старі добрі часи Пам'ята€ш баталіі щодо віршів на сайті? От тоді писалось!!!! Та ти і зараз молодець!!! А мені не пишеться...
Лілія Ніколаєнко відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Що ти маєш на увазі, Лілю - Клуб чи Майстерні? Якщо останні, то так. А Клуб - це наше сонне царство Мене особисто можуть надихати будь-які дрібниці, як із реального життя, та і з віртуального..
, гідна і достойна відповідь дівчини яка має самоповагу 
Пам'ята€ш баталіі щодо віршів на сайті? От тоді писалось!!!! Та ти і зараз молодець!!! А мені не пишеться...
