UA | FR | RU
Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Innessanew: Все саме так, як, власне, й мало бути - ВІРШ |
|
|
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Тетяна Луківська, 26.07.2013 - 10:33
 Він – необмежений з фіналу до початку…----і ось спробуй повернути, змінити його плин, поза нами і в нас, і з нами, і без нас... гарно, мудро  
Innessanew відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую за глибокі роздуми і розуміння, дуже приємно!    Час не зміниш, треба самим змінюватися у ньому так, аби пройти його якнайкраще..)   
Innessanew відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Спасибі - влучно виразили суть!)  
Innessanew відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
..Довели французьку теорему до... українського логічного завершення)))  
Innessanew відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Тоді вже треба Берліозам ходити за продуктами щодня - їхнє життя в їхніх руках))) Виходить, чим більше жінок бережуть - тим довше чоловіки живуть))) Ото ми з Вами добалакаємося...))) 
Патара, 21.07.2013 - 20:18
Якби Гануся не була роззявою,Можливо, досі жив би Берліоз, Займався б він улюбленою справою, Та... знає кожен той сумний прогноз. Innessanew відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
"Шерше ля фам...", - кажуть французи)))
Леся Геник, 20.07.2013 - 23:26
І все ж... навіть час - незбагненна субстанція світу цього...Гарно, глибокодумно!
Innessanew відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Саме так - Час є найменш зрозумілою субстанцією... Його важко осягнути...Спасибі, Лесенько!
Валя Савелюк, 20.07.2013 - 20:41
час... велика ілюзія світу нашого... от янголи - поза часом, хоча у них є "пори доби і пори року" - тільки переміни ці в освітленні і температурні - залежать не од кружляння світил і планет, а від їхнього (янголів) внутрішнього стану - уявляєте, Інесочко, яка красота - почуваєшся, як ніби весна - і от тобі - весна скільки хочеш, стільки й маєш, змінився внутрішній стан із якихось причин (може, просто осені захотілося) - і світ довколишній засумував спільно з тобою прозоро і поетично - осінню запахло і зашурхотіло у душі... і у нас, якщо придивитися - так само: от двоє закохалися взаємно у лютому - для них весна й настала, а як посваряться у квітні - одразу й весна календарна зникає з очей - лютий у серцях...)))це так, мої балачки на тему... вірш Ваш осмисляє наш час, який, як "доводить" Ваша (і Булгаківська) Ганнуся, що вже розлила олію - нікуди не тече... це ми "течемо" в ньому - так нам здається... бо, якщо Ганнуся розлила олію (причина-наслідок) - виходить, майбутнє ВЖЕ Є, так само, як і теперішнє... ну, і минуле, звісно... час - як фільм - на плівці одночасно записано увесь сюжет, питання тільки в тому, який саме епізод ми наразі дивимося...))) з інтересом прочитала вірша Вашого і з задоволенням порозмишляла на осмислювану Вами тему... дякую... ілюстрація вражає додатково - надзвичайно вдало Ви її додали... Innessanew відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Спасибі, Валю, за таке чудове, влучне доповнення мого вірша - і поглибили, і розширили - дуже дякую!!!! Цікаво прочитати Ваші думки - вони завше додають розмаїття...За оцінку ілюстрації - окремо дякую!
Ліоліна, 20.07.2013 - 19:36
так, час не має емоційа ми, емоційні, та ще й віримо в мрію мудре ти моє сонечко, зачарована віршем   
Innessanew відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Спасибі, Золотоволоско моя казкова))  Ми не лише віримо, а й творимо...)))
|
|
|
|||||||||||||||||||||||||||
