щоб кохати тебе, мені вистачає мене.
отакий постулат, на межі здорового глузду.
хай там що - почуття не мине,
та й без нього в душі було б пусто.
люди скажуть, це все не насправді.
я ж на те посміхнусь, з гіркотою ковтнувши слова.
вони всі майстри розбиратися в правді,
та остання в мене своя.
ти мене відмовити спробуєш,
прошепочеш: "Не вартий тебе"
та словами такими печаль закарбовуєш,
краще просто залиш мене.
тоді ж розізлишся і крикнеш на мене: Дурна!
то вже майже діагноз, хвороба!
та повір, я така не одна.
і кохання - моя оздоба.
світ влаштований так, що комусь - океан.
ну а іншим - щось схоже на річку.
образити себе я не дам,
та з коханням тим житиму вічно.
щоб кохати тебе, мені вистачає мене.
отакий постулат, на межі здорового глузду.
про одне молю: бережи себе.
не збивай мене зі взятого курсу.
