пам'яті моєї мами
(19 років її немає поряд)
Ой, Марусенько, Маруся - так матуся звалась,
На землі нашій рідненькій давно відліталась.
Погляд мій – у очі карі (знімок в руці маю).
Вечір тихий, я серденьком до неї літаю!..
- Мамо, люба моя мамо, де твоя усмішка?
Бачу тільки перед себе застелене ліжко.
І цей знімок, що дістала… Моя люба нене,
Як же в мене болить серце, що пішла від мене!
Мамо, мамо, заспокоюсь, усміхнусь хутенько.
Знаєш, в згадці твої руки, як була маленька,
Пам’ятаю дотик їх … Відлягло від серця…
Тільки голос твій рідненький вже не відізветься…
Я надію, мамо, маю, вірую ж бо в Бога,
Що у вічності зійдемось – знайдемо дорогу…
Отоді, мамусь, до тебе щільно притулюся
І почую, як в дитинстві: « Та це ж моя Люся!..»
18.07.2013
