Прилинь до мене теплим сонечком,
Поцілуй ніжним вітром весняним,
Приголуб мене нічкою темною,
Заквітчай над моїм віконечком
знай, що кохаю тебе безмежно.
Пам'ятаєш, раніше ми поруч спали?
Ми про горе і радість завжди розмовляли,
Пам'ятаєш сміялась ти з жартів моїх?
Пам'ятаю як плакала, дуже тривожно,
Через мене, мої виходеньки дурні.
Я благаю пробач і щодня промовляю,
Ці слова тричі вдень, та в душі не стихає,
Хочу знову я бути поруч з тобою,
Обіцяю, що кращою вже не стаю!
І прошу коли мені погано, не лий дощі,
Не сип сніги на людські душі
Вони ж не винні, все в мені!
Мене колотить, мене душить!
Коли немає твоєї руки,
коли очей навпроти твоїх немає..
