Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Люба Василик: Птахи мовчання - ВІРШ |
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ ОЛЬГА ШНУРЕНКО, 22.05.2013 - 20:15
ОСЬ ВАМ ДРУЖНІЙ ЕКСПРОМТ-РІМЕЙК:Вирій мовчання там, де жило кохання, Холод розлуки заповзає за комір душі, На розхристанах вулицях босоного міста Блукають самотні вже завершені вірші, В холодних обіймах вітру, як зізнання, Лунають сумні мелодії дощу-піаніста... Люба Василик відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Ой, як Ви точно все зауважили у Вас чудово вийшло дякую
Божена Гетьманчук, 18.05.2013 - 08:30
Які зорі насправді, розкажуть хіба-що дахи дуже влучно і красиво сказано, вірш чудесний
Люба Василик відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
і окреме спасибі за тортик))))
Fairytale, 17.05.2013 - 20:50
Я навчуся писати вірші не про тебе.Знаєш, визначеність завжди робить своє. дуже-дуже Люба Василик відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
дякую, приємно, що тобі сподобалось.. Тетяна Луківська, 17.05.2013 - 17:07
Прокрадається холод за комір душіНа розхристаних вулицях босого міста. Не рятує ні спека, ні нові вірші, Ані музика мого дощу-піаніста.---супер Люба Василик відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
спасибі Вам велике за відгук!
|
|
|