Бог роздавав всім людям,що просили,
Він власноруч запакував в папір.
Навіть отим,що зовсім не молились.
Навіть отим,в котрих не було мрій.
А Янголи йому допомагали,
Бо черга була довга,на роки.
А люди все стояли і стояли,
Янгол шептав:
-Ти все це збережи.
А що мені для себе попросити?
Що мені в руку Боженька дає?
Із цим потрібно гідно буде жити,
Бо Бог власноруч в рученьки кладе.
Я підійшла,він мило посміхнувся.
І прочитав Бог мрії всі мої.
А потім за конвертиком нагнувся.
І каже:
-А це,Відочко,тобі.
У папір старий загорнув,вклав в руки.
Тепер би долетіти до землі.
А як хотілось з Господом побути!
А як хотілось випросить тобі!
Пришла додому,тихо розгортаю,
А там саме насіннячко лежить.
Я дякую,що стільки його маю!
Вирішувать мені,де посадить.
І висадила все у свою душу,
Молитвами зумію поливать.
Колись віршами,і когось я змушу
Оті плоди можливо почитать.
І виростуть,бо буду про них дбати.
Та це як сад-і бур"яни ростуть.
І на плоди я буду споглядати.
Бо Янголи прикраси в сад той тчуть.
