З точки погляду на лірику, то, як для філософської, - досить сильно й непогано. Та й змістове наповнення доволі цікаве: присутні і роздуми, і тверезі такі думки. Тут дуже добре! Єдиний мінус, якщо це можна так назвати, то я б нав'язала трішки ліричності цьому віршу, бо, як на мене, тут дещо перебір з епічністю. Не зайвими й стали б якісь цікаві художні засоби, ними кашу не зіпсуєш ніколи
)) Та, знову ж, підкреслюю: як для поета-початківця, то це нормально. З точки зору віршового розміру, то перша частина поезії - взагалі ідеально, там чітко виражена рідна й усім нам знайома двоскладова стопа - ямб. Є хіба що деякі погрішності в другій частині, там вже віршовий розмір трішки "розмитий" в деяких місцях, але це не проблема і при бажанні дуже легко виправляється додачею голосних чи приголосних звуків, де це необхідно.
Загалом, підсумовуючи, я рецензую цей твір позитивно! Авторові хотілося б передати, щоб не смів ховати в землю свій талант, бо відчутньо, що він у нього таки є, і продовжував ловити пегаса, писати і самовдосконалюватись!