Усі поети пишуть свої вірші,
Колись кращі,... колись гірші.
Музи які до Вас уже прийдуть,
Такими вірш ваші вже будуть.
Музи- приходять все в ночі,
Коли вже сплять всі на печі.
Та заставляють всіх вже встати,
Що би всі вірші аписати.
А, щоб музи всі впіймати,-
Треба просто - лягти спати.
Вам присниться вірш вночі,
Просто, встань, й пиши вірші.
Як полінуєшся вже встати,-
То вірша не будеш мати.
Музи - хитрість усі мають,
То приходять,... то втікають.
Музи гарні всі приходять,
Коли поети настрій мають.
А, якщо дуже вже сумні,-
Тоді вірші всі в них чудні.
Всіх їх треба виправляти,
Та другу музу зустрічати.
Щоб трохи була веселіша,
Більш приємна, та гарніша.
Веселі вірші теж усі пишіть,
Свої музи завжди веселіть,
Як не будете, Ви, їх веселити,
Тоді Вам буде сумно жити.
Посміхайтеся усі, й радійте!
Про гарні музи також мрійте!"
І всі вони до Вас прийдуть,
Та всіх теж ніжно обнімуть.
Бо гумор, й муза, смішна вся ,
Вам продовжить всім життя.
А, Ви, часто посміхайтеся,
Пишіть вірші, й кохайтеся!
Дружіть з гумором завжди, як я,
Сміх - продовжує людям життя!
Безліч нехай буде муз, й куплетів,
Давайте вип"ємо за всіх поетів!!!
За поетів ви не пийте -
Це ж бо не етично,
Вни самі за себе випють,
Дуже уже поетично.
Алла Баранкевич відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
За всіх поетів випити не зможу вже фізично,
Й не розумію, чому пити за них не етично?
А чесно кажучи, спиртне зовсім неп"ю ніколи я,
Краще випийте вже ви,за їхні музи, та життя!
