Казочко! Казочко! Де ти є?
Як почуєш,що читають,-все твоє!
Якось півник-голосочок заспівав у полі.
І знайшовши колосочок,порадів уволю.
Колос,колос,колосок,золоте зернятко!
Будуть раді пиріжкам малі мишенятка.
Півник взяв стебельце і приніс у хату,
А назустріч йому бігли друзі- мишенята.
Молотити колосок миші не хотіли-
Побігати-погратися обом закортіло.
Круть і Верть цілий день гралися,гуляли...
Танцювали-бігали, весело стрибали...
Півнику нашому не до біганини:
Меле,місить і пече- готує гостину...
Як запахло пиріжками смачними довкола,
Круть і Верть скоріш біжать, сідають до столу.
-Дайте нам куштувать цими пиріжками!-
Умостились та кричать,брязкають ложками...
Півник ставить мисочки порожні до столу.
Мишенята замовкають і встають поволі.
-Хто знайшов колосок?
-Ти!,-вони кричали.
-А хто зерно молов?
-Ти!,-залепетали.
-А хто тісто замісив?
-Ти,-сказали тишком.
-А хто спік пиріжки?
-Ти,-і встали нишком.
Опустили голівки,із-за столу встали,
За смачненькі пиріжки вже і не спитали.́
