Річенька тече
срібная, прекрасная.
Серденько пече,
бо любов незгасная.
Знаю, не зупиниться
тиха течія,
і от-от прокинеться
доленька моя.
Синя далина
в зорі нарядилася,
та зустрітись нам
досі не судилося.
До серденька горнеться
гордий молодик.
Ясен місяць повниться,
та завжди один.
Ніченька ясна,
а в очах кипить печаль.
Зіронька сія,
сумно блимає свіча.
Вірою і волею
серце налилось.
Що судилось долею,
досі не збулось.
Чуттєва лірика, пісенна - так і проситься на ноти.
Олександр ПЕЧОРА відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
СПАСИБІ... Є й ноти, і в пісеннику "Посульські мотиви" є,
й виконувалась трішки, та не записали якісно, а просити-бігати не вмію, тому й сподіваюсь на нове дихання... До речі, співала жінка, а не чоловік. Хоча... Поживемо, мо, й почуємо.
Ілюстрація - в тему!