пам'ятаєш, як чекали Нового Року?
свято! свято! святе свято - Різдво,
а чого ж тепер із наступним кроком
це минуле
пробігле
казкове
і світле
забулось?
пам'ятаєш, як чекали канікул?
ранку літнього? друзів? двору?
мабуть, треба тепер зібратись:
душу кляту пустити на волю,
більше радощів! вимкни циніка!
ти живеш один раз: зараз, тут.
потім бідкайся - як на пенсію
вийдеш ти, та твій вірний друг.
квітень, друже. весна. теплішає.
посміхнись-но, й живи. живи!
стогін Харкова буде піснею
для твоєї старої душі.
