Нас місяць вповні освітив.
В сузір'ях зір життя пророчить.
Заворожив, мов цвях забив.
І серце - наче кровоточить.
Ми протилежні полюси.
Ми інші, але щось тримає...
Підхід в нас різний до краси.
По-своєму її сприймаєм.
Ти любиш рух,кудись іти.
А я б творив, писав і мріяв.
Нам спільну мову не знайти.
Живемо так, як Бог відміряв.
Ми перейшли кордон життя.
За горизонтом не сховались.
Роки, неначе каяття,
Космічним подихом змітались.
Десь залишилось дві зорі,
На заході, іще на сході.
Але обидві нагорі
Існують разом у природі.
Сини,сини - мої орли...
з задоволенням 
