Привіт, мій любий друже ФРАНКОлюб,
Палкий ШЕВЧЕНКОдруг, СОСЮРОписець!
Нам Еутерпа дивним звуком труб
Натхнення шлє з божественної висі.
Кому ще слово нести, як не нам,
В людські духовнобідні сірі маси?!
Лиш нам, безмежно відданим синам,
Служити вірно випало Парнасу!
Тож напиши новий ТИЧИНОвірш,
Навіщо суперечиш планам музи?
Ти в змозі словом світ змінить, повір,
Коли з натхненням житимеш в союзі!
Не в пригоршні із пишноротих фраз,
Не в пафосній лукавості подачі -
Поезія сидить глибоко в нас,
Не в ситості - а в спраглості, в нестачі!
Тож я кричу до тебе, о митець,
Мій ЛЕСЕУКРАЇНЕЦЬ, СТУСОлицар!
Пиши, як завіщав нам праотець,
Душею до людей - не на полицю.
Олександр Обрій відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
ого, ну це вже далеченько...чекати, доки знайдеться вродлива, розумна, достойна дівчина, що зведе мене з розуму і надихне на любовну поезію, присвячену жінкам!
Та ну, не прикидайтесь! Ще скажіть, що ніколи не чули:
А Тичина пише вірші
Та все гірші, та все гірші...
Біля церкви на майдані
Спить Тичина в чемодані... і.т.д.
Народна творчість. А диму без вогню....
Олександр Обрій відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
хм...такі пародії, чесно, не чув...колись в школі знайомився з його віршами - тоді вони мені дуже по душі прийшлися, може то рання творчість, на злеті музи...потім може і спаскудився...