холодний вітер окутав мене,
заморозив усі мої думки.
самотність кружляє навкого мене –
і закповнює пусті життя сторінки.
холодне небо не пускає сонця промінь
який поставить все на місця,
який зігрії твої й мої долоні
який розтопить наші серця.
У вечері, коли пустим стане місто,
Я вийду на вулицю, і буду стояти.
Й дивитись у порожні вікна,
Де панує темнота та страх.
А на вулиці пронизливий до кісток холод
Керує повністю тілом моїм
Й несе мене від вулиці до вулиці,
Від старих вражень до нових.
Я буду, холодний як вітер,
Лиш сонце здатне змінити мене,
З поганого зробити добрим
Й весь холод перетворити на тепло……
