Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Осіріс: Урбаністичне - ВІРШ |
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Рижулька, 20.03.2013 - 12:41
Як же Ви чудово все описали!!! Іноді задихаюсь в цих мурах міста - хочеться вдихнути свіжість природи.
Олена Іськова-Миклащук, 14.03.2013 - 23:59
Ще раз потішуся, що живу майже в лісі. Хоча блага цивілізації мене і там знайшли
Осіріс відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Як і мене посеред степу! Спасибі за візити!!!
Г. Король, 14.03.2013 - 01:00
"Страшно - аж жуть!" Наїлися прогресу по самі вуха і зупину цьому вбивчому процесу немає, на жаль...
Осіріс відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Нажаль для людства, то квиток у небуття. Дякую!
Наталя Данилюк, 13.03.2013 - 23:14
Кричущий вірш...На жаль, це все болюча правда... Все більше і більше затягуємо себе в бетон і пластик, не даючи животворному променю пробитися через ці штучні мури...
Осіріс відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Плем*я мертворожденних самогубців. Дякую за змістовний комент!
Осіріс відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
... якою грається ледачкувата мавпа з надрозвиненим почуттям власної значущості. Дякую!
Валя Савелюк, 13.03.2013 - 08:56
глобальна тема і проблема - і такими живими "людськими" словами і "засобами"... абсолютно! точність - філігранна... "тричі Браво!" - просто нічого не означає... тому - справді неперевершено... ще про одне "до теми": "...и съел ее; и она в устах моих была сладка, как мед; когда же съел ее, то горько стало во чреве моем..." - таке враження, що апостол у сучасному супермаркеті побував...))) В печері, із стожильного бетону, Топчу безцільно штучний ламінат. Вивчаю бездога́нь гіпсокартону... жалюзіння́ пластикових вікон... Токсичний одяг похапцем накину, Дверей бляшанку прочиню у світ... Осіріс відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Щиросердечно дякую Вам за надзвичайні коменти!!!
Олекса Удайко, 13.03.2013 - 06:19
Я теж! Прочитайте "Що таке зло". Прийшлось все це пережити! Будьмо знайомі!
Осіріс відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Щиро дякую за запрошення! Радий знайомству!
Осіріс відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую! Я хоч і колгоспного пошибу, та всеодно еволюціонував у споживача "останніх досягнень у сфері бездушного існування"!
Апрельский, 12.03.2013 - 22:49
сколько не читаю, всё одно последняя строка звучит внутри только так:"пiшов ти геть, чарівний весноцвіт!" мистика, хай ей грэць Осіріс відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Ось за це і люблю я Ваші коменти!!! Щиро і зі смаком!!!
Corvin, 12.03.2013 - 22:31
Сподобалось... Особливо"Замружено я прохриплю у днину".... Оце саме то... Осіріс відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Спасибі! Завжди радий новим знайомствам!
Nikita13, 12.03.2013 - 22:25
Потьмареним пробитись хоче криком,Весінній промінець. Всього один. - як це стається, місто оживає, його печери стають усміхненішими, світлішими... дуже гарно!!! Helen Birets, 12.03.2013 - 22:23
щось схоже колись читала...Ви вперше виставили твір, чи дороблений?
Осіріс відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Написав, і через хвилину виставив. Думаєте зплагіатив?
|
|
|