Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Настя Ковал: А серце страждає… - ВІРШ |
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Джон Міцний, 27.02.2013 - 08:21
Ось, умієш ти передати почуття, просто і так щоб заділо. Так тримати!!!!!!!!!!!!!!!! Молодець!!!!!!!
Настя Ковал відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
дякую, приємно читати такі відгуки. СПАСИБІ!!!!!
Настя Ковал відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
приємна Ваша така оцінка, щиро ДЯКУЮ!!!
Настя Ковал відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
час вміє розставляти все по місцях, хоча десь в глибині душі все ж залишається ніжний спогад...Щиро вдячна за відгук
Салтан Николай, 22.02.2013 - 11:20
... мені здається поетам набагато важче переживати розлуку, адже вони сприймають все по-іншому, намагаються зрозуміти її глибину, переживають цей біль сотні разів... обдумуючи його викладаючи на папір ... Щодо Вашої відповіді на коментарДанила-Київського (якщо дозволите)... стосунки ніколи не вичерпуються, вичерпуються люди, а в першу чергу ми самі... любов це не прямолінійний розвиток... це злети і падіння....і чомусь всі хочуть лише злетів, а тільки відбувається падіння - всі складають вудочки у пошуках нового злету....але ж так можна вічно бігати у пошуках злетів ... знаєте, триматись кохання навіть у часи його падіння нагадує рух на високу гору - багато хто здається, не витримує виснажливого шляху... але ж ніхто не підозрює, що там за тими горами ... а там нова хвиля кохання, яка переверне все життя... хвиля, яка покаже, що кохання лише починається ... але багато відвертається фактично за крок до скарбу ...І ще саме більша помилка людства це притримання якихось канонів, правил, законів ... "двічі в одну річку не зайдеш"....ну хто придумав ці правила... такі ж люди як і ми всі ... в когось не вийшло спробувати ще раз і значить це правило, закон????!!! Нісенітниця це все ... можна зайти... та яке там зайти можна з розбігу залетіти у ту річку... і відчути її новую, зрозуміти, що раніше був в цій річці лише по коліна.... а тепер можна зануритись з головою ... люди самі формують собі обмеження... немає законів, немає правил... є лише любов.... Настя Ковал відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
А от як на мене, то поети абсолютно такі ж люди як і інші,а глибина переживань залежить від душі кожної людини, наскільки вона ранима,наскільки близько приймає до серця складні життєві ситуації, в яких опиняється. Це все від кожної залежить індивідуально і зовсім не бачу великої різниці чи це поет, чи людина далека від творчості.А відносно законів-канонів я з Вами згідна звичайно, але ж Ви знову ж таки вдаєтеся до другої крайності - "можна все ж зайти у річку двічі". Так це вже залежить від конкретного випадку. Буває 100 процентна впевненість, що не потрібно цього робити, оскільки якщо певні моменти вам принесли розчарування і ви знаєте, що вони не зміняться з початком повторних відносин точно, то який зміст починати все знову, якщо прийдемо до такого ж розчарування? От проявилася в характері коханої людини така риса, з якою ви ні за що не хочете миритися і це для вас важливо, а коханий (кохана)вважає , що поступає вірно і так і далі буде притримуватися цієї ж поведінки. І скільки би ви "не вхолили в цю річку", завжди буде виникати цей ньюанс, який для вас не приємний. Краще не мучити себе, а відпустити. Звичайно є і інші ситуації, коли люди свідомо зрозуміли в чому помилялися і більше не допускаються цих помилок. Як кажуть вчаться на власних помилках, не повторюючи їх. Тому і є різні в житті ситуації, як і люди. Крайнощі тут недоречні. А у цьому своєму вірші я описала саме один випадок, і саме той, який і захотіла, про "річку в яку двічі все ж не увійдеш". Сподіваюся Ви мене зрозуміли. Вдячна Вам за дискусію, завжди рада змістовним відгукам. Настя Ковал відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
як правильно сказано!!! Дякую Вам за ці слова, я аж задумалася...і зрозуміла, що Ви цілком праві, гарне твердження, так і буде СПАСИБІ
Настя Ковал відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
дякую, приємно таке чути, щиро вдячна за гарні слова!!!
Настя Ковал відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
а якщо це ситуація така, що не хочеться тримати, бо розумієш, що відносини вичерпали себе, стають обтяжливими. Але от забути все хороше, що було важко, і практично не можливо... І ще ЛГ розуміє, що двічі в одну річку не зайдеш, бо нічого хорошого з цього не вийде. Та хороші спогади не відпускають...І таке буває в житті...Що тоді робити? Правда є один засіб заспокоїти трошки розятрене серце - це нові стосунки, і добре якби були щирими, і взаємними...Дякую Вам за відгук Настя Ковал відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
дякую. Звичайно, що налагодиться, життя мінливе, і переважно чорну полосу має змінити біла, так воно і буде.Спасибі Андрія за відгук Настя Ковал відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
якщо Олеся так каже - значить так і буде. Дякую Олесю, за підтримку в адресу ЛГ, приємно, що не байдужі тобі мої вірші
Marisong, 21.02.2013 - 08:28
Сказав хтось, що вірші душевні раниЛікують з часом…, та не дуже вірю я Після шаленства, що було між нами, Чи зможе легко заспокоїтись душа? - мені навпаки вірші роз'ятрують рани ще більше...Тримайся, все буде добре! Настя Ковал відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
це нехай ЛГ тримаєтьмя, у мене все добре Мар"янко. Щиро вдячна тобі за відгук, подружко і давай по каві
Н-А-Д-І-Я, 21.02.2013 - 06:16
Моє Сонечко! Жаль вашу ЛГ, що вона так страждає...Та згодом все зміниться...Все буде добре!!
Настя Ковал відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Все добре, Надюшо. Я просто описала одну життєву ситуацію, яка на жаль трапляється не так вже й рідко в нашому житті. Та з часом це все проходить, помалу забувається...Можливо хтось і допомагає забути, так це в ідеалі. Спасибі за комент і розуміння, як добре, що поряд є гарні друзі Настя Ковал відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
ДЯКУЮ, рада, що не байдужі до вірша
Настя Ковал відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
звичайно, і забути все хороше що було фактично неможливо...Рада бачити тебе, дякую, що читаєш |
|
|