Дорога хрестом
На твоєму лобі
Застигла золотом
Ти з планети Абадон
Де немає холоду
Заглянула мені в сон
Все спалила поглядом
Я люблю тебе
Не відпущу тебе
Самого
навіть в снах літати
Дороги Бога незбагненні
Будеш мене кохати
Місяць а може два
Поки тіло скляне
Не розіб’єш
А коли помреш
В край холоду
Душею ти підеш
На переплавку
Дорогу хрестом
Нанесуть золотом
Серце закутають
Вічним холодом
Та відправлять
На землю по жертву
А як по щастить
На ній більш не буде людей
Лише ми
Холодні брили води
Не здатні кохати…
