Вірш написано за мотивами твору: "Берег любові" АВТОР: Аліна Голик
**********************************
Сильною рукою обніму твій стан,
Свіжою лозою заплету капкан,
Сіті я розставлю на твої шляхи,
В пристрасну безодню нам з тобою йти.
Ще колись недавно ти була мов лань,
Мирно й безтурботно час в душі минав.
Та коли на схили вийду я твої,
Мов у лапи лева втрапиш ти тоді.
Заплету в безтяму, затягну вузли,
Заберу, що мала ти в своїй душі.
Лишу без покою, спокій відніму,
Серце твоє наче склянку розіб'ю.
Та коли насичусь тілом я твоїм,
Станеш не потрібна почуттям моїм.
Вип'ю до останку кров твоїх думок,
Залишу в безодні проклятих дірок.
Бо ти не втікала, коли я ішов,
Серце не ховала від моїх розмов.
В прокляту безодню пристрасті пішла,
Та любов безгрішну так і не знайшла.