Я МОЛОДІСТЬ ЗГАДАВ
Я молодість згадав свою далеку
На відстані кількох десятків літ;
Взяли її вітри, підхопили лелеки
Й на крилах понесли у невідомий світ.
В безмежну даль давно помандрували
Мрійливі мої, неповторні весни,
Такі відкриті, світлі, без зухвали,
Й красиві, наче Мавка й Перелесник.
Згадав усіх студентських друзів,
Де була правда, вірність, щирість,
Та зібрання в тісному крузі, –
Азів життєвих всі учились.
Де були сесії з перервами в півроку,
Безсонні ночі та стипендія нівроку,
Гуртожиток – наш дім, наш рідний «вулик»,
Настирливий доцент Вітольда Гулик
Й загони будівельні у Сибіру,
В той час карали ще й за віру;
Красуні, заціловані до ранку
Й слова, прошепотілі на світанку,
Пісні гітари з берегів Побужжя
І перші справжні молоді подружжя…
Ні, не забути мрію ту крилату,
Радянську першу трудову зарплату,
Всіх тих, з ким довелось в житті зустрітись,
Чогось відкинути, чомусь навчитись.
А скільки на цім світі вже немає –
(Чому ж так доля зло розпорядилась?)
Мій любий брат вже також спочиває:
І жаль, і біль, і смуток залишились.
Чи до Всевишнього вести розмову,
Щоб чудодійна мить настала:
На два-три дні до мене знову
Щоб молодість у гості завітала?…
Поринув в спогади, думками захопився,
Змінивсь для мене світ о цій годині,
Я зовсім від реалій відключився,
Немов я молодий й не на чужині.
Привів до тями працювати
Мене зненацька враз патрон,
«Читав моралі», не вгавав,
Йому, сердешному, не знати:
Я ж свою молодість згадав.
21.05.-27.05.2009р. Монтадо (Португалія).
ID:
402651
Рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата надходження: 20.02.2013 03:45:06
© дата внесення змiн: 20.02.2013 03:45:06
автор: Сетубальський
Вкажіть причину вашої скарги
|