Далечінь в мерехтінні. Ти ніби в облозі,
Зорі пильнуєш, так що погляд німіє.
Ця ніч неозора у димній тривозі.
Вікно запітніло... Чи сльози на віях?
В покорі невтримні і чекати не в змозі.
Чи варто? Не знаєш. Недопалок тліє...
Лікті впираєш у нічне підвіконня,
між колами кави, у слід філіжанки.
Вже остання пелюстка відквітлих бегоній
Упала у попіл, в безодню бляшанки.
Безсоння ввіряєш холодним долоням,
там де лінія долі - довга мовчанка.
чудово
