Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Ірина Вірна: Мир, в котором я живу (глава 4) - ВІРШ

logo
Ірина Вірна: Мир, в котором я живу (глава 4) - ВІРШ
UA  |  FR  |  RU

Рожевий сайт сучасної поезії

Бібліотека
України
| Поети
Кл. Поезії
| Інші поет.
сайти, канали
| СЛОВНИКИ ПОЕТАМ| Сайти вчителям| ДО ВУС синоніми| Оголошення| Літературні премії| Спілкування| Контакти
Кл. Поезії

  x
>> ВХІД ДО КЛУБУ <<


e-mail
пароль
забули пароль?
< реєстрaція >
Зараз на сайті - 1
Немає нікого ;(...
Пошук

Перевірка розміру



honeypot

Мир, в котором я живу (глава 4)

IV
В декабре тебя согрею я, 
В январе возьму в теплые края.                                                                                                    В феврале метель остановлю,                                                                      
В марте  льдины растоплю.
Это сто разных серий,
Сто мгновений моей любви.
Каждый день я ищу ответы
На вопросы твои,                                                           
мой главный человек.
                     Вера Брежнева



             …Ты злая, - услышала шепот в своей голове.
Обернулась. И напоролась на ярко-голубой взгляд.
- Злая?.. – недоверчиво переспросила.
Кудрявый пятилетний мальчик сидел в песке на берегу моря и пытался по-строить замок. Он хлопал ладошкой по упрямому сухому песку, нагребал лопаткой, подкладывал камешки, но песок рассыпался и просачивался сквозь пальцы.
- Ты злая, злая… - сердито снова зашептал себе под нос.
Я растерянно смотрела на происходящее. Неужели некому подсказать малы-шу, что нужно намочить песок.
- А ты песок намочи, - посоветовала.
- Думаешь, что умная, да? А ты – злая! 
Он побежал к воде, спотыкаясь на каждом шагу, набрал в свои маленькие пухлые ручки бирюзовой воды.
- Смотри сама! – выкрикнул.
Бережно переступая, чтобы не расплескать яркие капли, донёс до своего вы-мечтаного замка. Осторожно разжал пальцы…  сквозь них посыпался желто-золотистый песок.
- Вот видишь! Вода… Песок… Время…- посмотрел мудрым взглядом в душу. Глаза мои сразу наполнились пониманием. Я ещё раз оглянулась. Горка песка становилась выше и выше, песчинки сыпались откуда-то с небесного купола. Осознание происходящего пришло ко мне. Мир – песочные часы. И как ни старайся, из этого песка свой личный замок не построишь. Каждая песчинка живёт своей отдельной жизнью. Стало жаль себя, этого упрямого малыша.
Хотелось взять его на руки, прижать к сердцу, спеть колыбельную, рассказать сказку о правде. Но сама оказалась в тёплых ладошках маленькой песчинкой.
- В декабре тебя согрею я, 
В январе возьму в теплые края.
В феврале метель остановлю,
В марте льдины растоплю, - услышала детский ласковый шепот. Ручка неж-ная гладила меня, маленькую песчинку, и я чувствовала себя очень-очень нужной и очень-очень любимой. Вот так бы и остаться навсегда. И снова яркая вспышка понимания вернула меня в прежнее состояние: эти песчинки, эти капли воды, эти листья на деревьях, каждая травинка, примятая ногой – это сто разных жизней, серий, мгновений моей, твоей, его, чьей-то любви.
- Почему так жесток мир? – тоже задала вопрос Вселенной.
Малыш усмехнулся, и в этой улыбке в уголках губ таилась житейская мудрость тысячелетнего старца.
- Каждый день я ищу ответы на вопросы… И каждый день понимаю, что однозначных ответов нет.
- А на мой вопрос? Он же главный… Этот вопрос рано или поздно задает себе каждый человек! – сорвалась на крик отчаяния.
Услышала тихое:
- Мир не жесток, он справедлив…

ID:  397637
ТИП: Проза
СТИЛЬОВІ ЖАНРИ: Ліричний
ВИД ТВОРУ: Вірш
ТЕМАТИКА: Філософська лірика
дата надходження: 02.02.2013 20:21:01
© дата внесення змiн: 09.02.2023 17:51:36
автор: Ірина Вірна

Мені подобається 0 голоса(ів)

Вкажіть причину вашої скарги



back Попередній твір     Наступний твір forward
author   Перейти на сторінку автора
edit   Редагувати trash   Видалити    print Роздрукувати


 

В Обране додали:
Прочитаний усіма відвідувачами (596)
В тому числі авторами сайту (2) показати авторів
Середня оцінка поета: 0 Середня оцінка читача: 0
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..




КОМЕНТАРІ

fire_maroder, 02.02.2013 - 20:53
ну... При наявності піску-води достатньо одної жменьки цементу. І замок-щастя буде стояти вічність)
 
Ірина Вірна відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
мій не вистояв...
 
Ruslan B., 02.02.2013 - 20:34
12
 
Ірина Вірна відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
love17
 

ДО ВУС синоніми
Синонім до слова:  говорити
Пантелій Любченко: - Риторити, риторенькати, цицеронити, глашатаяти.
Синонім до слова:  Новий
dashavsky: - Необлапаний
Синонім до слова:  збагнути
dashavsky: - усвідомити
Синонім до слова:  збагнути
dashavsky: - Усвідомит
Синонім до слова:  Новий
Батьківна: - Свіжий
Синонім до слова:  Новий
Enol: - неопалимий
Синонім до слова:  Новий
Под Сукно: - нетронутый
Синонім до слова:  гарна (не із словників)
Пантелій Любченко: - Замашна.
Синонім до слова:  Бутылка
ixeldino: - Пляхан, СкляЖка
Синонім до слова:  говорити
Svitlana_Belyakova: - базiкати
Знайти несловникові синоніми до слова:  візаві
Под Сукно: - ти
Знайти несловникові синоніми до слова:  візаві
Под Сукно: - ви
Знайти несловникові синоніми до слова:  візаві
Под Сукно: - ти
Синонім до слова:  аврора
Ти: - "древній грек")
Синонім до слова:  візаві
Leskiv: - Пречудово :12:
Синонім до слова:  візаві
Enol: - віч-на-віч на вічність
Знайти несловникові синоніми до слова:  візаві
Enol: -
Синонім до слова:  говорити
dashavsky: - патякати
Синонім до слова:  говорити
Пантелій Любченко: - вербалити
Синонім до слова:  аврора
Маргіз: - Мигавиця, кольорова мигавиця
Синонім до слова:  аврора
Юхниця Євген: - смолоскиподення
Синонім до слова:  аврора
Ніжинський: - пробудниця-зоряниця
Синонім до слова:  метал
Enol: - ну що - нічого?
x
Нові твори
Обрати твори за період: