я розучилась малювати ефемерні мрії…їх крадуть; я розучилась телепортувати душу на папір…краще уже думки вслух; я зіпсувала голос сурогатами рідного запаху чужих губ у вигляді тютюнового диму; я розучилась спати вночі отруюючи свій космос токсичністю своєї ж памяті; я припинила розуміти незрозуміле і насправді втомилася вдосконалювати саморуйнуюче; тепер звільняю себе від самої ж себе…але раптом зупиняюсь. повертайтесь…та я розвертаюсь; з дитинства розмальовувала світ щирістю кольорових фарб…тепер їх не бачу. пробачте…та я не пробачу