В окопі сон - це розкіш для Богів,
А наш окоп - то Києва провулки.
В нас інша юність, інший йде мотив,
І вихід є,що вужчий дірки в голці.
На шлях натрапив, що не йде до раю,
Малюєм вовка на своїй душі.
Зібрала доля з нас безжальну зграю,
В якій є місце обране тобі.
Як крок зробив, то вже повернешся,
Ти не такий, як ті хто править бал.
Вогонь землі та помсту містить серце.
Єднає воля та стрімкий оскал.
