Коли спинився часу лік – до шибки зоряну завісу десь з-поза хмари, з-поза лісу, нечутно місяць приволік. Тонким осколком пришпилив, що був на серпик схожий зовні. І мерехтіли зорі сонні крізь пелену густу олив.
ID: 390341 Рубрика: Поезія, Лірика дата надходження: 06.01.2013 19:05:58 © дата внесення змiн: 06.01.2013 19:05:58 автор: Omega
Проект ініційовано у 2002 р. київським поетом Євгеном Юхницею Правила щодо cookie