(верлібр)
Любов моя,
нехай тебе не доторкнеться,
Я помолюсь за тебе
у скрутну годину!
Мого життя
відрізок кращий пройдено
Та не про нього
так жалкую я сьогодні.
Нас доля запрограмувала не даремно,
Я повторю
цю аксіому знову й знову!
Я ще пам’ятаю, як молодість прекрасна,
І відчуваю,
що в мені кипить любов.
Завжди тебе
мені не вистачало, дуже,
І душа оповита була самотою,
І блукала вона
лабіринтом кохання
І страждання мені дарувала ночами.
Я не хочу про це
вже тобі говорити
Та повторюю тихо небесам і птахам:
За те, що сонце мого кохання
наді мною встало,
Я щиро дякую, моя зіронька, тобі!
Любов моя, тебе нехай ще розтривожить,
Я помолюсь за тебе, нині, наостанок.
Я помолюсь за тебе, завтра,
Я помолюсь за тебе,
Я помолюсь…
7.12.2012р.
