І серце і душа, і думка й тіло:
До тебе линуть все, і їх не зупинить.
Від погляду твого мов все спалахкотіло
І хочу повернуть ту вирішальну мить.
Коли ж кохання міткою стрілою
Серденько ніжне вцілило моє?
І кров із рани лине мов водою,
А преді мною - лиш лице твоє?
Ти моя доля, скарб, ти вдача,
Мов Мавка і Лукаш, з тобою на віка
Крізь терени пройду - мені тепер одначе,
Чи сльози счастя то, чи кров зі щік стіка.
Моє придане - то пісні та вірші,
Моя краса - то зорі уночі.
Чи може бути щось таланту гірше?
Чи яскравіше зорь щось сяє вдалечі?
Я все віддам - що тільки ти попросиш,
То щастя лиш бажаю я тобі.
І вірю я що ти його все ж створиш
Хоча надії маю ще слабі...
Кохай мене! Це все, чого я хочу!
Кохай і вір, що доля - то є я.
Візьми усе - краса й душа дівоча
Твоє то все, лиш бачити б щодня
Усмішку, ніжність, ласку та турботу
І щастя душ, і серця теплоту...
Полиньмо в вир шаленого польоту -
Любові вир, у мир і доброту...
