В горбачовськії часи,
де кричали "Гірко!",
було повно ковбаси,
не було горілки.
Ну й весілля, йо-майо!
І музика грала.
Пили каву-кофійо,
та вона не брала.
Тамада презентував
гарну поговірку –
зроду-віку не бува
свайби без горілки!
Ну невесело і все.
Не смачна і гуска.
Пи-ить! А він компот несе.
Їжа – не закуска.
Не до співу, бо чимдуж
деренчало в горлі.
Не до танців все тому ж.
Хоч казися з горя.
Тамада не угавав:
"Знайте поговірку –
зроду-віку не бува
свайби без горілки!"
І тоді вже утяли,
що вони – свайбани,
як носити почали
чайники з бульбами.
Дружно тенори й баси
скандували "Гір-ко!"
Було повно ковбаси
і море горілки!
Хай ніхто не забува
гарну поговірку –
зроду-віку не бува
свайби без горілки!
Пригадалась байка... Золота рибка питає чоловіка про три бажання. 1. Хочу, щоб у річці текла горілка.2. Щоб море було з горілкою. 3. Дай ще пляшку і розійдемося!
Це про сучасні весілля де 400-500 людей і п'ють до поросячого "візгу" Гарне весілля із збереженням народних традицій, це окраса народу!
Та таки так, не бува. Хотів Горбачов нас "ізвращєнцями" якимись зробити,виноградники знищив.Дурень!
Горілка - благородний продукт, створений для радості, розкріпачення, зняття втоми, стресів. Вкрай невірно ототожнювати горілку зі злом, з пияцтвом. Пияцтво корениться в самій людині.