Я люблю тебе, осене, мила,
Та якби ти затрималась ще, -
Хоч на літ десять десь запізнилась, -
Не схиляй сірий день на плече...
Не фарбуй мої коси, благаю, -
Не мруж очі насмішливо так!
Я ще в травах, шовкових, блукаю,
А ти трубиш у свій вже кулак!
Стелеш долі холоднеє ложе,
Тарабаниш дощем у вікно, -
Дай ще мить, - не ламай мої лози,
Я дам згоду на сіре сукно.
Прийму весь твій убір, все надіну, -
Огорнусь, навіть, сумом дощу,
Лиш зажди! - Я сама тебе стріну, -
Неодмінно, у серце впущу...
