- Водою Дана, Небом творить Диво.
До Сонця променем лечу щасливо!
Красою мудрою зустріне Велес!
Почуй, Вогняна, мій кохання шелест!
- Я верескові полум"яні квіти
несУ в руках - в наш сад садити,
щоб кожна дія - це Тебе Любити
і голосом твоЇм про Диво шелестіти...
Творити!
- Струмками ночі Боги сіють зерна,
Дивлюся в очі - поринаю в терна!
Серцями рідні, душі з лави злиті!
"Привіт!" (в уяві), руки льоном зшиті!
Обійми теплі, птахІв із казок співи!
Істоти з ДИВу збережуть, укриють...
Прийди на гору, що вогнем палає!
Де Нашу Душу Росами зіткаєм!
- Я тут стою! Тебе Симарглом відчуваю,
Руками-кРильми легко обіймаю!
Тебе дивами і безмежністю КОХАЮ!
І з тим - живу, творю, літаю!
Ти чуєш? БОги кличуть і чекають?
Світи зірками засівають -
Промінням Сонячним крізь кригу пробивають
Любов"ю і Призначенням вінчають...
