Крізь темні ночі, у буревій шалений
ти рвешся в бій з мечем в руках.
Цей сум і грім захоплює в тенета
людяність крізь сон вбачається в очах.
Таж очі ці не твої, не твій це сон.
Нас мріями годують, надіями, і знов і знов...
Зрозумій же ти!Не сон, реальність знищує тебе.
Ці люди як ті черви, з"їдають все живе.
Прокинься від гіпнозу, від щирих цих брехань.
Ці лайки й обіцянки... набридло,перестань!
Ти ж знаєш, що ти сильний, і воля твоя жива,
і браття що є поруч, свобода і мова твоя.
Борись же до кінця ти!Поразка зайва тут.
Україна друга мати, збережи, у цьому суть.
