Приходь на філіжанку чаю
(Від кави ж - серце заболить!).
Ромашка з медом - бачиш, знаю!
Ну як, сподобалось? Долить?
Ми можемо не говорити,
Якщо втомилися від слів,
Сміятись можемо, як діти,
І мріяти про трьох котів.
А можемо собі сидіти
На кухні, пити теплий чай.
Не дорікати, не просити,
А лиш очима: "Виручай!"
І сонце кине позолоту
Останнім променем в вікно,
І десь подінуться турботи...
А ми - єдині - заодно.
Поглянеш сірими очима,
А я сховаю погляд в чашці.
Вже стільки горя за плечима,
Що страшно вірити у щастя.
Ні! Розтягну сю мить навічно:
Надійні плечі, сірі очі,
І простоту таку величну...
Приходь у гості. Чаю хочеш?