Мав я у своїй голові таке павутиння. Та от тільки на нім не павуки, а таракани жили.(Хоча закінчення "или" не правдиве. це так просто щоб виглядало як історія. Живуть досі.)Смердить з рота, але тільки тоді коли ти дістаєш у себе між зубів знак запитання. Він стояв у кінці зїдженого тобою : "Що таке дружба, для чого вона, що є причиною виникнення такого явища, і для чого воно мені треба "?". Ото вже гребе після того, так ніби з"їв мухоморика. Але їсти було смачно, це ж пошук істини, поклик філософського чогось там. Відчуваєш відповідальність. Уже майже знаєш , що ти обраний щоб принести у світ "мега визначення". Підборіддя вище, руку до лоба, призакриваєш очі ніби вдивляєшся вдаль і вже давно не вдихаєш свіжого.Це хвилююча мить, це ніби як перед о...далі не буду. Але тут , раз і "грьоб" проходить. Нічого не трапляється. Навіть не вивалив ні одного звучку із гітари яка живе у горлі. Я німий? звучить у голові запитання від свого альтерГего. Голос з гори: Ти тупий! Після чого нестримна паніка. І добре якщо вспів покаятись і піти обняти свого друга чи подругу. Сказати їм, що любиш.А любиш тому, що...а чому? Ей, чуть не забув, тому, що так захотілося!
