Душевна рівновага — міф?
Усі ж ми — кораловий риф:
усі покриті кольорами,
амеби й ті постійно з нами!
То шторм, то штиль, зуби акул...
постійно тиснуть до скал...
Дехто дітей має ферму,
а хтось при собі носить сперму...
Та погляди у нас щасливі,
хоча плавці уже сиві...
від щастя, достатку, спокою...
а так хотілося б покою.
Та ритм життя не дозволяє....
Уявлення про світ кульгає...
Чим далі, тим хвилі вищі...
і... вітер сильніше свище....
Акули ростуть по годинах....
й життя вимірюють в хвилинах....
