Як ненаписаний роман,
моє життя перегорталось,
була любов і був обман,
і там, де тонко, завжди рвалось.
Страждання, муки, біль розлук
з чиєїсь неземної волі.
Я відчувала дотик рук
фортуни злої, злої долі.
Тоді поспорила з життям,
що цю химеру переможу,
що більше я себе не дам
на милість неба, милість Божу.
Я розпочала цей роман,
я вже зайшла за половину.
В очах рябить, в душі туман.
Я прославляла там ЛЮДИНУ.
Та засміялася судьба,
що я її не переможу:
"Хоч ти красива і молода,
та я тебе зламати зможу".
Як недописаний роман,
моє життя перегорталось,
була любов і був обман,
і там, де тонко, знову рвалось.
