Забуте шляхетне слово,
Забуте по-пролетарські.
Сільсько-міська полова –
Мова сьогодні «царська».
Пуп’янок ніс задирав:
Зневажник знеславивсь;
Сьогоднішній – в завтра врубавсь –
Святе плюндрував, плюгавий.
Обставин, причин, сторін – сто.
Могильщик, леліяний «любом»,
Примат і матюк, – «рідство»
Своє демонструє з «Клубом…»
Латиною нік – Nichto…
Niemand – німецьким – gefährlich…
Змивай, о, Вселенський потоп!.. –
Бридко – читати «перли».
Під ніком – війна в душі,
Рубаються хамство і совість,
Віршник себе трощить –
Кортить опонента крові.
Дитя! Нерозумне дитя!
І жертва метаморфози…
Ніки над ніками теж хихотять:
- Rakom? Ra.com? – це як?
Червоний, як рак? Чи – в позі?
Ім*я ховаєш, бо знаєш себе:
… котом, і під нік, як під лаву.
В народі не марно розумне живе
Про Саву і Савину славу.
