Богдан Городиський
Ноmо Sаріепs?
Ноmо Ludens?
Ноmо Fаbеr?
Яке ми "Ноmо"?
І. Світличний.
У всякого своя доля
І свій шлях широкий...
Т. Шевченко.
Хроніка світу. Шпальти газет.
Вітальна промова. Прощальний банкет.
Наука. Мистецтво. Релігія. Трон.
Даремна ілюзія. Втрачений сон.
***
Я так довго себе шукаю
І не можу ніяк знайти
Чорний біль і розпука до краю
За бездумні мої гріхи
Я по горло вже ситий думками
Що приходять і вдень і вночі
Все гіркіші й гіркіші з роками
До зневіри моєї ключі
Не шукай хай все буде як було
Без знання жити легше дурний
Це століття тебе забуло
А забутим цей світ тісний
Я не хочу себе шукати
Я боюся себе знайти
Довго будуть зі мною блукати
Мої думи мої гріхи
ПАМ'ЯТЬ
Не забувай -- я повернусь додому
Через століття, через океан
Я поки що не відчуваю втоми
І моє тіло поки що без ран.
Не забувай — дорога не безмежна,
Хоча блукати можна все життя
Ти від залежності своїх тривог залежна,
А я не відчуваю каяття.
Запам'ятай -- ми можем бути разом,
Коли існує певне почуття.
Душа не підкоряється наказам,
Ані законам вічного буття.
Перечекай всі негаразди долі,
Перечитай всю класику століть.
Свою свідомість загостри до болю,
Тоді ти переможеш людську хіть
