Як приємно спостерігати за природою, яка буяє життям. Найкраще це можна побачити весною та на початку літа.
Світ оживає, зароджується нове життя. З̕являються бруньки на деревах, земля покривається ніжно-зеленою ковдрою, яка прикрашена першими квітами. У повітрі відчувається запах життя. Хтось може запитати: «Хіба життя має запах? » Звісно має! Запах квітучих дерев та квітів, ніжний щебет пташок, теплі промені сонця – все це сповіщає про життя, його рух.
Згодом з̓являються листочки. Яка насолода, коли ти йдеш по вулиці і з обох боків звучить мелодія шелесту листя. Ніжно-теплий вітерець гойдає їх і вони танцюють у чудовому ритмі, незнаного людині танцю. Проходить час – дерева дарують нам плоди, якими ми насолоджуємося, а рослини милують око різнобарвними квітами. Спів пташок стає частіший, вони перелітають з гілки на гілку, стурбовані своїми справами.
А як чудово в теплий, сонячний день сидіти біля річки! Вона біжить невідомо куди. Сонце грає промінями у ній, приносячи людині задоволення і бажання жити. Бувають дні, коли небо сумніє, насуваються сердиті хмари і небо «плаче» - йде дощ. Як приємно рослинам, коли вони після довгого перебування під сонцем, омиваються теплими краплинами дощу. Дерева і квіти тягнуться вверх, щоб краще насолодитись свіжістю. Земля також з насолодою сприймає такий подарунок неба. Дощ скінчився ─ з̓̓явилось знову сонячне проміння. Продовжується життя: теплішає, іде дощ, стає холодно ─ природа проходить постійний рух. У ній все гармонійно поєднане і рухається вперед. Життя продовжується.