Ну і що, що у мене веснянки -
Ці маленькі краплинки сонечка.
Пролетіли літа нестримно.
Вже з веснянками моя донечка.
Та далеким відлунням кроків
Стука вітер у мою хвіртку.
І людей, і життя тепер я
Вже інакшою міряю міркою.
Та минуле дель-ледь примариться,
Повернулись леллеки з вирію
На далеких мостах кленових
Я тебе на хвилинку вимрію.
І забуду, втоплюся в клопотах,
В суперечках, у пошуках істини.
То не сльози, то просто зорі
На квіткових очах моїх вистигли.
Ну і що, що у мене веснянки,
Ти їх звав колись тепло: сонечка...
Пролетіли літа несттримно,
Вже з веснянками моя донечка.
